Підірвали головний стратегічний об'єкт України
Червона Армія відступаючи із Запоріжжя 18 серпня 1941-го підірвала головний стратегічний об'єкт України ДніпроГЕС. В греблю заклали 20 т. вибухівки.
Дамба найбільшої в Європі гідроелектростанції перегородила Дніпро 1932-го. Були затоплені пороги, що ускладнювали наскрізне судноплавство по ріці та півсотні населених пунктів. По мосту через Дніпро у серпні 1941-го до Запоріжжя прорвалися дві німецькі танкові дивізії 9-та і 14-та. Штурмові групи захопили запорізькі передмістя на правому березі і острів Хортиця. Нещодавно сформована 274-та стрілецька дивізія зосередилась на острові, артилеристи зайняла оборону на лівому березі Дніпра. Радянські війська опинилися в пастці.
Головний інженер Дніпрогесу Григорій Шацький отримав офіційний наказ від командування зупинити ГЕС. Він зробив так, аби двигуни перегрілися і вийшли з ладу. Ще на початку серпня інженерне управління фронту отримало підписану Генсеком Йосипом Сталіним секретну шифрограму: "У випадку крайньої потреби дозволяється здійснити висадження Дніпрогесу". Червоноармійці-підривники Борис Епов та Олексій Петровський взялися до виконання спецзавдання. Транспортними літаками з Москви доправили 20 т тротилу найпотужнішої на той час вибухівки. Її заклали в тіло греблі. Інженери неправильно порахували потрібну кількість вибухівки заклали в п'ять разів більше.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Україні виникла нова адміністративно-територіальна одиниця
Епов дав наказ Петровському підпалити тротил. Вибух чули на відстані сотень кілометрів. В греблі утворилася пробоїна розміром 175 на 21 м=. Ревуча маса води з висоти 38 м. вдарила в Хортицю. Дніпровські води затопили острів, плавні і низини, прорвалися до Нікополя і Марганця.
Від повені постраждали ті, хто проживав у понизовій частині Запоріжжя і селах по обох берегах Дніпра. Деякі села та хутори повністю змило. Туди ж напередодні стягнули військових, для участі у відбитті очікуваної спроби німців форсувати ріку. Дослідники підрахували, що в зону затоплення потрапило близько 450 тисяч цивільного населення і військових. Втрати загиблими складають від 12 до 100 тис. осіб за різними даними Окрім того знищено худобу, житло, інфраструктуру, провізію.
Вибух зруйнував машинний зал. Зникло енергопостачання промислових підприємств. Німецьке командування оцінило свої втрати у 1500 військових. Німці вже були на лівому березі вище й нижче по Дніпру. Знищення греблі і мостів ускладнили подальше просування Вермахту в районі Запоріжжя на півтори місяці. Німці зігнали на руїну греблі тисячі місцевих жителів і військовополонених. Відновили зруйновану частину, встановили обладнання власного виробництва. За рік ДніпроГЕС запрацював.
Масове вбивство мешканців села Корюківка на Чернігівщині здійснили загони німецької та угорської військової жандармерії 2 березня 1943-го. Збереглися тільки 10 цегляних будинків та церква. Загинуло 6,7 тис. людей, з них 1377 - спалили живими.
Через 4 роки після трагедії у Чернігові відбувся відкритий судовий процес над 16 колишніми німецькими та угорськими військовослужбовцями, які брали участь у знищенні Корюківки. Військовий трибунал засудив усіх звинувачених до 25-річного ув'язнення у виправно-трудових таборах.
По материалам: https://gazeta.ua/articles/history/_pidirvali-golovnij-strategichnij-obyekt-ukrayini/1047665